Я пам'ятаю тебе в білому. З душею
темнішою від наших вечорів.
Але не знаю, де на світі ще є
подібні океани відчуттів.
Я пам'ятаю тебе пагубно високим
і те, як опускалась низько-низько...
Твої красиві і неспішні кроки
пливуть до мене в пам'яті обрізках.
Я пам'ятаю. Сильним, нескоренним,
жорстоким. Але ніжним, наче шовк.
Ще й досі на вустах живуть у мене
твій смак ванілі й запах цигарок.
Я пам'ятаю терміни і дати,
холодне літо, теплий-теплий січень...
Не знаю, чи радіти, чи ридати:
кохання - тимчасове, пам'ять - вічна.
2011