|
Солодкі, терпкі, такі ніжні, кохані
Губи твої прикладаю до рани.
Дотичні твоїх пальців до мого тіла
І ти разом з ними
Становиш силу мого земного тяжіння.
Шрами
На тілі, на серці, в душі зарубцюються
Знаю.
Чекаю твоїх дотиків, поглядів.
Лікуєш мене,
Цілуєш.
Знаєш, ти став для життя необхідними,
Рідним.
Солодкі, терпкі, такі ніжні, кохані
Губи твої прикладаю до рани.
Дотичні твоїх пальців до мого тіла
І ти разом з ними
Становиш силу мого земного тяжіння.
Шрами
На тілі, на серці, в душі зарубцюються
Знаю.
Чекаю твоїх дотиків, поглядів.
Лікуєш мене,
Цілуєш.
Знаєш, ти став для життя необхідними,
Рідним.
Мовчки я дивитимуся сліпо в тебе.
З тебе візьму все жорстоке: викину,
В тебе ввіллю я любов.
Чекатиму.
А хоча, не буду я навіть рипатись.
Всі твої різкості, жорстокості, твердості
Для мене важливі не менше ніж м’якості.
Цілості я хочу від тебе,
Всьогості:
Повністю потрібний мені ти: з грубістю,
З твоїми всіма недоліками –
Кохаю їх.
Знаю, без них я не зможу,
І з ними,
з тобою не зможу
й без тебе.
Ба, ні. Живу.
Значить, можу. З тобою лише.
Тільки з тобою. Ти!
З тебе візьму все жорстоке: викину,
В тебе ввіллю я любов.
Чекатиму.
А хоча, не буду я навіть рипатись.
Всі твої різкості, жорстокості, твердості
Для мене важливі не менше ніж м’якості.
Цілості я хочу від тебе,
Всьогості:
Повністю потрібний мені ти: з грубістю,
З твоїми всіма недоліками –
Кохаю їх, знаю: без них я не зможу.
ID:
605632
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 10.09.2015 07:35:10
© дата внесення змiн: 10.09.2015 07:35:10
автор: лЮБА Л.
Вкажіть причину вашої скарги
|
