Вийшов тато погуляти
і дитину колихати:
“Ідем до берега ріки
і давай, синочку, спи.
Підемо на берег річки,
хай цілує сонце в щічки,
вітерець несе із гір
свіжий вітер із лісів.
На березі шумить
верба, а ще річка,
у колясці дитя спить:
була шумна нічка.”
Поруч задрімав татусь,
“Хоч зараз та висплюсь!”
Спить татусь, та ще дитя,
шумить тихо їм верба.
Іще річечка шумить,
сонце світить у цю мить,
сонний час тепер у них,
баю-баю, милі, спіть.
Фотографія автора.
27.10.2015.
Місто Івано-Франківськ,
річка Бистриця.
