Дорослі діти,як же вас багато,
Чому ви так спішили підрости?
Вам набридала материнська ласка,
Нестерпно було чути слово "ні".
І ви тікали,тікали як скажені,
Від тої,що на світ вас привела.
А ночі,що провели у підвалах,
Ставали вам милішими за все.
Ви не шукали друзів у цій тьмі,
Вони були вам просто не потрібні.
Важливо було випити вина
І перестати бути схожим на людину.
Дешеві сигарети замість кави,
Брутальна лайка замість теплих слів,
І поцілунки вже не сповнені коханням,
Вони просякнуті байдужістю наскрізь.
Дорослі діти,ви цього жадали,
Коли тікали з дому уночі?
Нещасні діти,я благаю поверніться
Пожийте ще хоч трішки у добрі.
