Я зроблю собі надрізи на руках
І тату наб'ю над серцем десь на грудях...
-Божевілля! - Дурість! Скажуть так
Ті... Нормальні... Адекватні люди...
Я зроблю собі надрізи на руках ,
Щоби біль затамувати іншим болем.
Божевілля? Дурість? Мабуть так.
Може, хтось і посміється вволю.
На тату наб'ю не сплечені серця...
Примітивно, просто - третя група крові,
Позитивний резус... Для митця -
Не робота... Пляма, штрих нервовий...
На порозі сяду, вихлюпну коньяк
У звичайну, без понтів, гранену склянку...
К бісу той хвалений післясмак!
Залпом! Щоб упитись до світанку...
Щоб упитись, щоб невити, не товктись
Навіжено головою в мертві стіни,
Щоб не знати клятого "...якби...колись...",
Щоб не чути пахощів малини...
Я зроблю собі надрізи на руках
І тату наб'ю над серцем десь на грудях
- Божевілля... - Дурість... Скажуть так
Ті,що ненормальними не будуть...
Сильно! Я думаю, що кожен з нас хоча б раз у житті буває ненормальним... Або пробує... Або намагається попробувати... Або думає, що намагається... Або намагається думати, що намагається... Або боїться навіть так думати... просто кажучи "бздить!" Отаке от, житіє моє...
О, так!...якщо не можна позбутись болю, то треба керувати ним! Голки в тіло, нерв - назад в серце Божевілля..дурість..ненормальність - це лише ознака що ще не зачерствіло, що ще б"ється
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00