Велика мука і важкий тягар чекати коханого з передової( Цінуйте ту, яка мовчки страждає-чекає-кохає! Шматочок з того, що я написала своєму чоловікові: "Ну, от і пішов сніг... А коли я тебе проводжала, було жарке літо... Зі зміною пори року змінюється моє життя... Та й твоє також... Ми загартовані кожною секундою, кожним пострілом, кожним вибухом, кожним словом! Ми обоє змінилися, почали більше цінувати один одного, більше розуміти, як важко поодинці... Кохання все стерпить, все витримає! Я й сама не думала, що маю скільки сили, скільки непереборного бажання жити на вільній території своєї Батьківщини! Я чекаю на тебе і чекатиму стільки, скільки знадобиться часу, аби вигнати усю ту погань з нашого краю! Я кохаю тебе, і кохатиму до останнього подиху!"