Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: ОСІННЯ ЛІЧБА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а що, куди старому битому життям псові ще йти, як не до кревного родича - і по життю, і по почуттях, і по любові до життя - цього чудесного явища, в яке ми потрапили в одну епоху. так, поліття вже минулось наше, але й попереду - ще ого скільки! і всякого, лиш би молодиці не цуралися!... Любов Ігнатова, 12.12.2015 - 21:14
Чомусь, і справді, осінь пробуджує такі роздуми... І осінь року, і осінь життя...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну Любонько моя мила, як ще ж тобі далеко (і як це славно!!) до осені днів твоїх! натішся молодістю, прийми все від сили і щедрості любові, відкохай сповна і подаруй своєкохання світові - і осінь зовсям обійде тебе стороною.доброго року і добрих сердець назустріч! та весни, та мрій втілених! гостя, 12.12.2015 - 19:25
Якою ж ти будеш, невідворотньо-неминуча, перша осене поліття мого?..» Касьяне,ріжете по-живому...ох,ріжете...невідворотньо-неминуча Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а подякуймо долі і за те, що відбулося. і за можливість пронести почуття свої в цю пору, коли і менше тепла, і менше знайомих облич, але ще стільки за душею, і ще серце повне почуттів, і ще дмки в юності літають, і ще попереду щасливих років і життя - неміряно!..
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і в сумові своя краса, і в печалі мудрість... та й не було під сонцем так. щоб хтось отримував своє - і не платив за це по рахунках.гарної нам довгої осені, пене-товаришу мій! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
значить, хоч про щось мені вдалося сказати щиро і правдиво, раз той, хто прочитав, промовляє найбажаніші слова для автора: "схвильвано!".дякую сердечно! Ірина Лівобережна, 11.12.2015 - 22:13
Сльоза скотилася непрохана...Ти - між світами... сам-один... А серце билося сполохано: Там, на кордоні, поміж стін Між тим, що звалося державою, Та часткою, де полягли, Цю землю окропивши славою І кров’ю воїни-сини… А серце потихеньку плакало В надії – на один дзвінок. А ти… Спасенною палатою… Роями голочок-думок… Самотністю цієї осені… Не обізвався… не позвав… Відірваним листком із росами, Що вітер носить поміж трав… А ти… Ти чуєш? Знову кличу я! Прийди! Проміння підбери Що в вир несе осіння течія, Підкинь щосили догори! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірино, живе у тобі поезія, Поетеса в тобі живе. мудра і з красивою душею, чутливим серцем, почуттям нерозтраченим, словом вмілим і талановитим. дякую долі за знайомство з тобою і за дружбу цю! люблю тебе!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
буває сумним і день, і мить, і пора, але принада життя і смак його пречудовий хіба меншає від того нам? ось і знаходьмо крсу буття нашого під небом у всьому - і буде наше існування варте доброго слова.і за ваші слова - щира подяка! |
|
|