Гарно говориться
І гарно співається.
Доля, як водиться,
Не всім посміхається.
Плечми обернеться,
І геть піде мандрами.
А чи повернеться?
Чи сни будуть марними?
Серце аж колеться
І впаде осколками,
Богу помолиться.
Ти – мій, неприборканий.
І я чекатиму
Від рана до вечора,
Тобі співатиму,
Туди пошлю качура.
Нехай закрякає
В краю солов’їному –
Буде ознакою
Тобі лиш єдиному.
Я вже втомилася,
Тебе так чекаючи.
Чи хоч приснилася,
Тебе виглядаючи?
Галина Яхневич.