Я бачу дощ... Травневий дощ у грудні,
На сонці сріблом він виблискує мені,
Розбавив він місцеві сірі будні
І свіжим подихом розлився по землі.
А небо плаче... У душі моїй дощами
Та зливами розносить шкереберть,
Стежки вже обросли плющами
У вирій наш. Ми збились з курсу вщерть.
Дощ змиє все... Розбавить ту гірку,
Полинову, прискіпливу печаль,
Що потрапляє в ту ріку,
В якій ми тільки береги, на жаль...
Я не самотня... З музикою в такт,
Борюся відчайдушно з холоднечею,
Палкий і пристрасний очей контакт,
Танцюю танго на алеї...з порожнечею...
25.12.2015 р.
