Не смій ображати жінку,
Відкрити їй рану живу,
Спалити життєву сторінку,
Порвати душі тятиву.
Бо сила жіноча чарівна
Змітає усіх на шляху,
У всесвіті жінка — царівна,
І взмозі піднести плаху.
Зрівняти всю землю із небом,
У розпачі їй нема рівних,
На присмак слова її з медом
Солодкі лише для наївних.
Не смій ображати жінку,
Війну розпочне вона,
Закриє небес відтінку
Кроваво-жорстока луна.
Рукою чи словом ранить,
Настане то судна година,
У сіті свої заманить,
То помсти її павутина.
Цінуйте жінок, поважайте,
Бо жінка — це ваша сила,
Й ніколи більш не забувайте,
Що жінка нас всіх народила.
16.01.2016 р.
"в змозі"; "закриє небес відтінку" не годиться, треба "набуде ( тут якого відтінку чи відтінку чого: гріха тощо ) відтінку"; "криваво-жорстока"; "луна" тут не годиться, бо то місяць; павутина – то нитка, сформулюйте так, щоб та нитка вела негативного персонажа до загибелі
Юлія Нова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
