Мені так ненависно бачити зневагу,
Коли історію моєї Батьківщини,
Всі подвиги її, красу, відвагу,
Роки за буйного цвітіння гетьманщини
Плюють і топчуть, роздирають на частини.
Мені так ненависно бачити ту змову,
Читати, хто сьогодні переміг,
Коли крадуть мою вишневу мову,
Яку катують потім всім на сміх,
Заради верховенства, їхніх втіх!
Мені так ненависно слухати новини,
Що байки теревенять все по світу,
Обману свого топчуть трясовини,
Народ свій викреслили з заповіту,
Що висікли з зернистого пихи граніту.
Мені так ненависно бачити їх очі,
Які жадобою палають і корисно,
Коли народ зухвало кинуть на обочі,
В війну втягнули ще й його навмисно,
Мені — це душу крає...
ненависно...
20.01.2016 р.
Юлечко, Вам так гарно вдалося"ненависно",а спробуйте,будь ласка,написати про те,що Ви найбільше любите. Якщо вийде так же гарно - ото буде щось надзвичайно прекрасне!!!!!.......
Юлія Нова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
п'ятнадцятий рядок слід переробити: якщо вже хочете "граніту" там, сформулюйте виразно ідею про тих, що все будують собі з граніту: палаци, хліви, мавзолеї і навіть собачі буди. додаток: в слові "ненависний наголос не там, де у вас – перевіряйте, коли пишете, всі небезсумнівні слова
Юлія Нова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
