У світі соцмереж душі так тісно,
Як скоро втратили живе ми спілкування,
І на полицях з пилом книги, звісно,
А звідки буде про життя пізнання.
Цей технорекет робить з душ залізо,
Сухими зостаються їх глибини,
Та схаменутись, люди, ще не пізно,
Даруйте книги, а не Ґаджети дитині.
Живого слова так бракує в світі
Святе з святих затьмарилось в прогресі.
Рятуймо книгу та руйнуймо сіті,
Щоб вирватися з тупості процесу.
Із книгою живеш немов би двічі,
Бо можна в ній чиєсь життя прожити,
Коли читаєш книгу, гине відчай,
Щоб жити, треба книгу полюбити!
01.03.16р.
актуальна тема, гарно висвітлана 
