* у зошити пам'яті: «багатий будеш тим, що роздаси»
«Най зошит твоєї душі зберігає записане серцем
Від совісті днів; хай душа своє роздає все за безцінь,
Хай щедро засіє у днях любов’ю всім тим, ким живеш ти,
Постеле від щастя й добра на кожній непройденій стежці».
* і був я добрим учнем, та не всього тримався
«Ще: зла не сій і наклепу на шлях чужий і долю,
Зі злом на зло не смій ходить – його і так доволі.
А світ… – він злобу і біду приставить до порогу».
Та жив і світ любив я; лиш
забув про віру в бога.
* вулиці і душі
«Мала ціна великому –
у світі, що торгується:
тут Янусу дволикому
найкращі стелять вулиці».
* «я з отою бачила! ой, кріпись, коханцю!..»
(коли тобі за п’ятдесят… – та це ще рано, бабцю!)
«О, гріх твій претяжкий: до юних палаєш бажанням.
А вже сивина пристрасть плоті соромить зізнанням:
– Залиш молодим ночі, зустрічі, зваби любовні,
Твоїй сивині до лиця – вино, каяття та зітхання».
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а таки мудрішим було оте покоління наших бабусь і прадідів, чим ми, чим внуки наші нинішні... вельми вже затехнізовані, замобілені, від життя і землі, від простоти їх мудрості віддалені.
та що вдієш: еволюція, холера б їй у бік
"Одобрямс"! 
