Поле витяглося неправдами,
Бо ми сіяли зерна з вадами,
Поливали рядки отрутою,
Ще й ходили по зернах взутими.
Недолугими, необачними
Ми були, і були невдячними,
За дрібницями сперечалися,
Слів образливих не цуралися.
Зустрічалися із супутніми,
Що і погляди власні плутали,
І до друзів носили поночі
Нам - гірчичниці, їм - солодощі.
Що посіяли, те і виросло,
На все поле болюча виразка
Із розкиданими покосами...
Як відносні ось ці відносини.
24-02-2016 В. Пригорницький
