Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: ВТРАЧЕНЕ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар Янош Бусел, 19.03.2017 - 15:11
- і нехай Любов і Жінка живуть вічно! їм - наші серця, і квіти садів наших, і багатства!(і вміймо губити, якщо такі раді знайти...) Касьян Благоєв відповів на коментар Елена Марс, 19.03.2017 - 15:08
захвалили мене, така вже знайома Незнайомко чарівна, захвалили, а я те й вмію, що трішки ямбом та анапестом...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то мйже відгомін вашої "осені" і печалей за нею: хто жив і не втрачав? - немає таких.хто жив, і не робив помилок? марно не сподівався на день завтрашній? не мріяв і не був скинутий з хмар мрій на тверду землю реальностей?.. ще раз моя подяка за увагу вам, Тетяно Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тяжко це назвати віршем, з натяжкою, - римовані вибрики настрою. але поки вони римувалися, і народилися оті два рядочки, останні. і не в ритм, і не в розмір, і не у висновки теми...зате від справжнього болю... дякую, що не забули древнього касьяна, пані Світлано! ГАЛИНА КОРИЗМА, 29.06.2016 - 00:48
Донині із минулих літГірка печаль над серцем висне… Сумно... Хай щастить Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та хто б не хотів отого щастя, аби лишень взнати, яке воно має бути, твоє: невеличке ростом? русяве? балакуче? пухкеньке? смагляве? кренделиком пахнути? усміхатися?...хай і вам воно завше усміхається та за руку водить! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Ірино, що так відзиваєтеся, але віршів писати я не вмію, то лише сім десятків слів, до купки зібраних, та якась думка непевна моя.але мило очам бачити, що ви читали, дякую ще раз! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а ми, люди, та ще й закохані люди, вміємо це - піддавати тортурам і душі свої, і почуття найсвятіші...от і водимо на площі та розпинаємо те, що інші щастя називають. дякую за читання вам, Лесю! Владимир Зозуля, 28.05.2016 - 09:27
ностальгия прошлого живет в каждом из нас, что ж, главное, чтобы она нам жить не мешала, не ранила душу, пусть пишет стихи и мы говорим за это спасибо и ей, и Вам тоже.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
там, ми не можемо ні зректися минулого, ні забути, бо з нього виростає і наш сьогоднішій день, і завтрашній.дякую за прочитання і розуміння! Шпаківський Петро, 26.04.2016 - 08:50
Подружнє життя - це велике мистецтво, добре, якщо ним володіють обоє хоч би ,приблизно, в однаковій мірі.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та і саме життя - мистецтво з мистецтв. і дай нам, небо, всім талану і прожити гідно, і в щасті серце викупати.дякую за читання! Нея, 27.03.2016 - 23:24
Пане Касьяне, кінцівка дуже вразила. Образ безсмертя у дітях не міг не зачепити. Дуже потужно-життєвий твір. Я зворушена, ні, не так, я пройнята переживаннями. Щасти Вам.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо, і вдалося так скласти слова, що вони певним чином та зачіпають за почуття читача. але скласти б так життя! оте життя і щастя, які можемо так легко змарнувати!..дякую вам за прочитання Мар’я Гафінець, 27.03.2016 - 21:23
Це Ви щось не так прочитали, Касьяньчику! Там було про "юного та пристрасного".... Приємного вечора Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
е, ні! - перше слово дорожче второво, каже моя малеча золота, тож нехай - піду на пенсію...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... гострим лезом пам"яті гіркої...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та вже як і кожен - всякий трапляюсь... або кортить всяким бути.дякую, пане Сергію, я завше був добрим учнем, ще навчусь! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не вводьте мене в краску, мила Ліна, бо якщо й мати може щось гарне чоловік - то лише від жінки. навіть той самий спогад...
|
|
|