Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дід Миколай: У затінку болю й журби. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Кохан, 03.04.2016 - 21:55
Найболючіше те,що дітям не лишиться нічого,окрім боргів... Пустошать зараз все,не замислюючись над тим,що понесемо у ЗАВТРА...
Вільшанка, 03.04.2016 - 13:57
Обридли ситі пики задубілі, серця облудні, хтиві та чужі. Вкраїна, ніби юна породілля, обвили плід бридкі слизькі вужі. П* явки п*ють свіжу кров та не нап*ються… Хіба не стачить сили відірвать?! Чужинці до воріт фортеці рвуться, а братії зрадливій – наплювать! Полито кров ю всі поля довкола, в містах і селах тризна та плачі. Індики набивають повні вола, глузують з України палачі. О, де ж Ви Сагайдачні забарились бо ми – раби вже й на своїй землі. Чи коні гонорові притомились, чи заржавіли на печах шаблі? Життя одне, і честь одна, і віра, згадаймо полум* яні ярі дні. Шевченкова нагострена сокира - могутнє слово - кличе до борні! Віталій Назарук, 03.04.2016 - 13:26
Підіймай, підіймай, брате народ!!! Я завжди підставлю плече і прикрию грудьми...
|
|
|