Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Бо мати ж… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Mik (галицька миша), 11.04.2016 - 10:54
Неперевершений вiрш, Ганночко! Випадок, я зрозумiв, реальний, життєвий? Я впевнений, що ця жахлива iсторiя - саме теперiшня. Пояснюю, чому саме: у тi часи, коли я був молодим та починав "кар'єру" (я й Ви - приблизнi ровiсники), у буцигарнях та колонiях ще вiдносно дотримувалися "злодiйського закону". Той, який навмисно скалiчив свою мати, не дуже тривало б там жив, повiсився б. Адже, тодiшнi в'язнi не вважали б його за людину. Хто знущався з матерi, або з маленької дитини, той в їхнiм середовищi опускався нижче, нiж навiть "пiвень" (пасивний п****ас). Життя в них було таке, що, звичайно, вiшалися... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Міку. Звичайно, Ви з практики знаєте більше. І я Вам вірю. Зло має бути наказане.
Світлана Крижановська, 09.04.2016 - 23:44
Жахлива історія страшного сьогодення, чудово переповіли у віршованій формі, браво, пані Ганно!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Один Бог те знає, Наташенько. Спасибі Вам.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, життя - не поле перейти. Дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Світланочко, серце материнське справді велике.
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 09.04.2016 - 12:41
Мила Ви моя, Ваш віршДо глибини душі мене зворушив, І переді мною промайнуло Важке життя цієї жінки. Спасибі Вам, низький уклін! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нілочко, щиро Вам дякую.
Променистий менестрель, 09.04.2016 - 11:50
Моторошно і страшно - які гіркі помилки бувають на земних життєвих шляхах - Господи, прости грішних і дай людям сили дійти до Твоєї ЛЮБОВІ...Дякую, Ганно. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, В*ячеславе. Спасибі Вам за розуміння.
Людмила Пономаренко, 09.04.2016 - 10:19
Моторошно й боляче від цієї історії... "Вона ж… зуміла все йому пробачить…Бо… мати ж…" Твір гарний, справляє сильне враження. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Ніночко.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте. Мене теж переслідував цей образ кілька днів після того, як я прочитала страшну заміточку у газеті. А потім це вилилось віршем, де я трішки змінила обставини, при яких дізналася про цей випадок. |
|
|