Як добре і радісно день зустрічати,
І в правді Божій завжди перебувати,
І з серцем посвяченим Богу і Христу,
Робити усім лиш одну доброту.
Робити усе, що приємне й привітне,
Щоб серце ще більше в любові розквітло,
Щоб в серці горіла та іскра жива,
Усю темноту освітити змогла.
Бо бачу кругом я лиш темні уми,
Які так далекі від Бога й доброти,
Які ще блукають у злі й марноті
Й відради шукають в марному житті.
Що можна сказати, як можна навчити?
Як можна частину любові віддати?
Щоб серце жорстоке змінитись змогло
Й любов'ю Христовою все зацвіло.
Погляньте на світ, хто дав більше любові?
Лиш син Ісус, що спасав усіх у недолі
Й сьогодні Він хоче усіх нас обняти
Й до правди й достатку усіх направляти.
Один лиш Христос має люблячі очі,
Які люблять світ та не люблять гидоти,
Які так глибоко проникли в серця,
Й людей відділили від Сина й Творця.
Наука Христа є вічна й жива
Й солодша від меду його доброта,
А руки Його золоті і величні,
Які через роки є добрі і вічні.
Він хоче обняти усіх, привітати,
Щоб у Царстві змогли усі панувати,
Щоб ворог не звів у долину Генон,
Щоб у нове життя увійшли із Христом.
