Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Не полишай надії - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Віталію.
Людмила Пономаренко, 23.04.2016 - 20:25
"Надії ж бо не полишай,Поки життя в тобі вирує." Мудрий життєвий висновок - сподіватися на краще. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Людочко.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. Рада візиту.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Людочко.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам. Зі святами!.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так. Спасибі.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Міку.
Промінь2, 23.04.2016 - 09:50
Ствердяться мрії веселкоюЖиттєздатнього руху, Тільки в єднанні народу До Святого подиху Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро.
DVI, 23.04.2016 - 09:44
У кожного із нас – свій хрест! Так це правда.Але,чому так тяжко його нести.Чомусь приходять думки,що Бог дав тобі найтяжчий.Чому?Чому?Чому? Цих,чому,збирається з кожним роком все більше і більше.І ти стоїш на роздоріжжі.В останній час нічого не пишу.Пробачте за цю маленьку сповідь. Додаю в обране. З великою повагою Володимир. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володю, поспішаю Вам відповісти першому, поки Ви на сайті. Мудрі люди дали пояснення і цьому явищу: "Бог не по силам ношу не даёт." Кожен з нас, мені здається, часто ремствує, що його доля - одна з найтяжчих. Це від того, що ми часто слабкі перед обставинами. Треба навчитися нам керувати собою. Значить, ще щось я маю пізнати у цьому світі: чи хороше, чи й не зовсім. Я знаю про вашу втрату і трошки вже писала Вам про це. Тримайтеся. Будьте серед людей, тут, у клубі, і життя повернеться до Вас світлішим боком. Дякую, що читаєте. Є серед наших одноклубників один поет, котрий 50років тому переніс травму хребта і тепер живе у будинку-інтернаті, пересувається на колясці, змушений купувати дорогі ліки собі, на які не завжди вистачає тих мізерних копійок, що йому виділяють, але він не втратив рівноваги у житті, пише вірші, сповнені мудрості і оптимізму. Давайте вчитися один у одного долати випробування і жити далі. З повагою я. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Рада добрим словам.
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 23.04.2016 - 08:47
Ми всі маємо надію в серціЩо мир настане в Україні. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Нілочко.
|
|
|