Ви не поети, просто гуси,
Які гелгочучи летять…
Вас не цікавлять землетруси,
Що на Землі вогні зорять.
Для чого ж в полум’ї горіти
Так, як горів колись… Тарас.
Крильми, як кури тріпотіти,
Навчила церква вас і власть.
Збудітесь… слуги сліпоокі,
Відкрийте душу до людей.
Сумлінь кривих ви скоморохи,
Невже лякаєтесь юдей.
Привчили мукать і мовчати,
І тихо славить, - солов’їв.
Якщо так будете мичати,
Завозить будем… з островів.
Це не вони пісень співають,
Не чутно їх уже в гаю.
Зірвали голос і ридають,
За неньку – матінку свою.
А ви, що бачите з канави?
- «Дощів нема й нема в маю»…
Совки продажні і лукаві
Про рай співаєте… в гаю.
Непогано, але є пару питань: на мою думку в 11-му рядку "ви"и зайве; «Дощів нема й нема в маю»… - не зрозуміло, що це за цитата...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Начебто в Україну - наш гай і прийшла весна та нема, не хватає живильної вологи, -національного дощу.Висихає наш рай від спраги при нестачі цієї величезної рушійної сили - національної ідеї.Все в юдейських руках на жаль.Тому я вважаю обовязком кожного поета не співати "соловейком"... а криком чайки доносити до людей те, чого вони сліпці не бачать, в саме в чому корінь їх нещасть і хто в цьому винен друже.