(Учора в фейсбуці мелькнуло повідомлення про похорон у Конотопі молодого атовця, було й фото. Це Олександр Півень. Скільки ж їх, молодих, гарних, освічених, полягло за Україну і в цій війні! Ця новина заставила взятися за перо).
Маленьке й славне місто Конотоп,
Та в грізний час героїв мало й має,
Ті ж оборону впевнено тримають
І в бій таких не посила ніхто.
Він мав іще такий короткий вік,
Не знав раніше, що героєм стане,
Що шлях веде його до п’єдесталу,
Бо українець він і справжній чоловік.
Він знав: за ним – не тільки Конотоп,
За ним – народ і вільна Україна,
Такий не стане жити на колінах,
І не злякають спека чи потоп.
Та хтось послав солдатові біду,
Упевненому в власній перемозі,
Хоч не стомився крок його в дорозі,
Спинила куля хлопця на ходу.
Маленьке й славне місто Конотоп
Із молодим атовцем попрощалось:
Герою – слава, пам’ять вічна й шана –
Пройшов він гідно під важким хрестом!
17.05 2016.
Ганна Верес (Демиденко).
Добре, що ви порушили цю тему. 
Слава таких людей має жити у віршах і піснях.
