58* Октябрина; до експромту
Як не взяти оте перше собі для душі?
Ой, Касьяне, наш Хайяме, які ж в вас вірші!
Словом душу обігріють, в серце упадуть.
Вони мудрість всюди сіють і добро несуть.
(питання... – якщо і маю від мудрости щось – вона від світу цього, не своєю, чужою живу і вам про відоме нагадаю. а власні здобутки – лише синців тьма на серці, сотні гуль на лобі…)
Ах, Жовтнева Чарівнице, та не лестіть серцю:
"Що посієм поміж люди, те й до нас вернеться!":
то для того, щоб каміння з двору не носити –
сієм ласку? душі одіж з добра краще шити?
із криниці ліпше пити чисті води в спрагу?
І так жити, щоб зігріти чиюсь душу, – прагнем?
Бо ми люди, просто – люди (не сміття північне,
що само не вміє жити й псує іншим вічно
дні і душі). Будьмо й далі ж тими, хто любов"ю
світ цей гріє, милосердям, вірою, собою.
...
тож не лестіть, мила жінко, древньому касьяну:
не мастак, не ювелір він, - гляньте ж бо, як в"януть
на городі бузина і чортополохи
від незграбних троп-синекдох цього скомороха!
59* Ірина Л.; до в. «Дітям про весну»
«в тобі всі настрої весни, принади слів і райдуг!»
Ах, скільки літ живу, а бачу: те ж дитя
В єстві моєму радо усміхнеться
цим настроям, твоїй любові до життя –
і вже закоханий у слово віще, в серце –
…
якими фарбами малюєш диво-весни!
вбираю чари: цим
душа моя воскресне.
60* не просто скрипка; з картинки до в. «Ах, лето!»
«чого і скільки нам для щастя треба?»
Ах, вишні на вустах її! ах ці вуста і очі!
Дивися, серце, це твої оздоби щастя; хочу
жагу чуттів угамувать цим літом, смаком вишень,
і що ті п’ятдесят і… п’ять, і третій, той, що "лишній"!
…
не тримайте, мила пані, за зухвальство гніву –
так хочеться і вишеньок, і цілунків діви,
і кохання, літа, віршів, солов’їв – до млості!
то ж… почнемо цілуватись, чи сватів слать в гості?
***
я ж ні на чому не наполягала, Касьяне тим більше, що це Ваше "дитя", а не моє. Ви ж знаєте, останнє слово завжди за Вами
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а ось мені і ляпас! та ще вашою долонькою! - а хто за чистоту та довершеність поетичного слова буде боротися? хто мову поважати стане, просто поважати?
тому краще говоріть, до краю говоріть, до правди, від того моя повага до вас зростає, як і любов.
було б великим нахабством з мого боку говорити, що я вже досяг вершин знання мови, пізнав її душу і тим більше і що простіше - правила вивчив.
запевняю вас, що справді критичні зауваження до моїх кульгавих спроб римувати ціню на порядок вище, ніж всі епітети "одобрямса", разом взяті.
(і ще: якщо то є моє дитя, то який з мене татусь, коли у світ виводжу дітей нечемних, неприбраних, невмитих, в брудному слові-одязі?)
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а давайте пограємося не по правилах і нормах мови, а погуляємо від семантики виразу, не слова: поскільки від третього одне лихо, най зостанеться "лишній"? ну дозвольте, Іринко! чи так коле очі і слух, що прийдеться переграти? (а така рима випала доречна! і якщо розглядати це слово як якийсь місцевий, простонародний епітет?..)
ось ще химера в голову лізе: а якщо взяти цей вислів у лапки? підкажіть, і небо вам це зарахує як надбавку до літньої відпустки!