Як же вирватись з цього галасу?
Нам так тиші бракує, люди..
Ви почули би значно більше,
Ви відчули би значно більше,
І згадали б слова вже забуті.
І згадали б, що цього мороку
Не потрібно в такому світі.
Тільки було б тут, чим би дихати,
Тільки було б тут, в що би вірити,
Тільки знали б, про що говорити.
Загубили ми зміст і значення,
Заховали ми свою правду -
Невгамовну таку, небачену,
Невимовну таку і втрачену
У словах пустих та багатих.
І багато думок захованих
Ми ще глибше в душі ховаєм.
Кожну, щастям своїм наповнену,
Кожну, горем своїм наповнену,
Заховаєм в чужім відчАї.
Будем подумки з кимось балакати,
Будем подумки грати пІсні.
Нам для правди не вистачить вічності,
Нам для Щастя не вистачить вічності,
Та навряд чи ми будемо вічність.