1
Ти любове моя, моє рідне село,
На Волині чудесна перлина.
З вишень стиглих в саду мами терпке вино,
Україна моя солов’їна.
Приспів:
Часто сняться мені спориші,
Тиха нічка духмяна, духмяна.
То потреба душі, то потреба душі,
Серця роси ранкові весняні.
2
Тут частинка моя, тут моє джерело,
Синь озер моїх даль голубина.
Тут колись, я малим піднімавсь на крило,
Проводжала в дорогу стежина.
Приспів:
3
Трави стелють м’ягко до ніг запашні,
Находився в світах… повертався.
Гай леліяв думки у зеленій замші,
Прохолодою їх умивався.
Приспів:
4
Із далеких доріг, ступлю тихо в миріг,
Терпкий запах від саду ковтаю.
Як кленовий листок упаду на поріг,
Сторінки свої знов прогортаю.
Приспів
5
Тут колиска моя, моє чудне село,
Яке рідне мені воно зблизька.
Терпких вишень вино, я не пив так давно,
Моя радосте ти невеличка.
Приспів:
6
Вже дозріли жита, перезрілі жита,
На столі в паляницях духмяні.
Повернути б літа, мої сиві літа,
Розвернути б ті коні булані.
Приспів:
Часто сняться мені спориші,
Тиха нічка духмяна, духмяна.
То потреба душі, то потреба душі,
Серця роси ранкові весняні.
дякую землячко 
ЧАСТО СНЯТЬСЯ МЕНІ ТІ ЯСНІ СПОРИШІ... 
