Ці руки пахнуть втомою і працею,
Ці мозолі - мов вицвілі роки,
Ці зморшки на лиці - мов цвіт акації
Додолу опускає пелюстки.
Ця яблуня в дворі стара-стара,
Потріскана кора, та трохи родить,
І яблука у зморених руках
Не відають про болі у суглобах.
Червонобокі, медом на губах,
Колись ті губи маками цвіли,
І загубилась молодість в роках,
А ноги у старечість занесли.
Опустять руки яблука додолу,
А можуть пригостити й дітвору,
Ледь рухаються м'язи, тіло кволе,
Зайшла бабуся в пору снігову.
Оце лише цю старість переждати,
Десь в думці прокрадеться тихо страх...
Та я життя все буду пам'ятати,
Ті яблука в бабусиних роках.
05. 02. 2015
