і чекаєш, коли вже квиток на потяг, верхня полиця
і за кілька довгих годин біля тебе море
раптом зникають усі секрети чи таємниці
ти сідаєш навпроти і чуєш, про що воно говорить.
хоч не любиш вокзалів, станцій, валіз і холоду,
та заради такого не гріх і терпіти
коли ти на березі - ліпше від солоду
і ти не розумієш, чого в житті ще можна хотіти.
вертатися важко, вертатися - боляче
залишитись - варто, але не можеш
і той пісок під ногами, наче
манна із неба, спасіння Боже