Ти саме той - відкритий та глибокий.
Безмежний, наче Тихий океан.
В руках тепло та сила, ніжний спокій.
В очах твоіх вогонь палає доки
гнучкий мій обіймаєш вміло стан.
Скоріше б вже в безодню океану
пірнути з головою, та й на дно!
Залікувати цим душевну рану,
та й далі завести себе в оману,
що буде все прекрасно, все одно.
Бурхливі хвилі одна за одною
торкаються оголених плечей.
А потім накривають з головою.
Я, як ніколи, є сама собою,
згораючи в вогні твоіх очей.
Бракує кисню, ніби під водою.
І серце ладне вирватись з грудей.
Вся сила океану наді мною...
В тобі... В мені... Безсилі від двобою
ми двоє найщасливіших людей...
***
На грішну землю нам обом вже час.
Вщухає шторм...Останній поцілунок...
Цей океан знов буде не для нас.
Сплетем до купи пару звичних фраз,
соромлячись просить про порятунок.
На грішну землю нам обом вже час.
Вщухає шторм...Останній поцілунок...
Цей океан знов буде не для нас.
Сплетем до купи пару звичних фраз,
соромлячись просить про порятунок.
Пірнула в тебе, наче в океан
До дна дістати, пливучи, не в змозі
То течії, то рифи на дорозі
Не обійняти твій могутній стан))
Непогано, Сонечко – СПОДОБАВСЯ! )