Із Евром я світанком тихим
До тебе повернуся знову,
Пройдуся пішки, та собі на втіху
Із рідним містом заведу розмову.
Через мости, що наче брами,
Уздовж Дніпра по скверах світлих,
Проспектом, і петлюючи дворами,
Що тутешньому люду вкрай обридли.
На Хортиці пройдуся босий
По теплому піску поволі,
Тонкими стежками між старих сосен,
І далі – вдовж таких знайомих колій.
І попри примхи долі злої,
Попри увесь розбрат та свинство
До вулиці, на просторах якої
Моє навік зосталося дитинство.