Слова - Олег Чорногуз
Кліп - "Студія ОХ"
А тут пісню виконує – Ярослав Чорногуз
https://www.youtube.com/watch?v=F3297WfJ_DM
--------------------------
Йдемо у бій донецькими степами,
Горить в багрянці рідний виднокрай.
Великий Луг і дух козацький з нами,
У вирвах «градів» наш козацький край.
Орда прийшла і нашу землю вкрила
Для них і нас, мабуть, останній час:
Але стоїть на смерть Савур-могила,
Й звитяги предків знову кличуть нас.
Тому до бою, рідні українці,
Тому до бою всі з останніх сил:
Вже не вина, а крові в нас по вінця,
І незлічених вирв, як тих могил.
В останній бій нас кличе Батьківщина
Сьогодні честь і гідність на кону.
Ми переможем, з нами Україна,
Захистимо ми матір і жону!
В цей грізний час москаль прийшов ордою,
На нашу землю і до наших нив.
Та він забув, що знов заплатить кров’ю
Як вже не раз в історії платив!
Один в нас вихід і одна дорога -
Вступити в бій і знищити орду!
За нами правда, честь і перемога,
За нами свято в майовім саду!
І ми йдемо донецькими степами,
Щоб жити вільно – на своїй землі.
І дух степів козацьких диха з нами,
І дух незламності на рідному чолі!
Душа ж горить в смертельному двобої,
На обрії двоглавий, цей мутант
Тому , брати й сусіди всі до бою
Щоб не дійшов до вас цей окупант!
---------------
Дорогі сусіди з Заходу, Півдня і Півночі: поляки, чехи, словаки, угорці, румуни, молдавани, білоруси, литовці, латиші, естонці. Ми, українці, звертаємося до усіх Вас. До створення Союзу рівноправних сусідів. У цей грізний для усіх нас історичний час вирішується, мабуть, і всіх нас наша спільна доля. На колишній землі Московії – землі адропофагів і самоїдів ( за Геродотом) знову прокинувся ненаситний ген ординця-завойовника. Загарбницький дух кличе цю ординську нечисть до чергових завоювань чужих земель. Сьогодні на кону Велика Україна – праматір першого Європейського Союзу часів Ярослава Мудрого і перша колиска Православ’я на нашій древній, княжій землі, як і на сусідніх землях. Перед вирішальним двобоєм ординець вдався до своїх традиційних інтриг і всесвітньої брехні через свої ЗМІ: він поєднав свою войовничість і ненависть із зовнішніми і внутрішніми колаборантами, претендентами на крісла васалів, аби знищити Україну, як державу і на черговий тимчасовий престол Малоросії, (як це уже не раз відбувалося у нашій історії) посадити наших перевертнів, квіслінгів і яничарів та знищити не тільки нашу державу, нашу націю, нашу мову, нашу віру, нашу історію, наші звичаї, наші традиції, а й вибити з нас наш козацький дух – вічний дух, як вогонь наших сердець, дух вільної людини. Не раба. Чого ніяк не можуть зрозуміти московіти - вічні раби своїх князів і царів і свого накраденого у сусідніх народів „отєчєчтва”.
Олег Чорногуз
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Валентине! З приводу аранжування пісні виникли суперечності. Дехто з слухачів вважає, що даний варіант трохи сопливий, і краще маршевий стиль.
Добру справу робите,колеги! Чудові слова, гірний кліп і мелодія. Хороше й актуальне звернення до наших сусідів. Готова підписатися під Вашими словами. Дякую за творчість.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо і Вам, пані Ганно, за підтримку! Приємно, що наша робота добре сприймається людьми!
Прекрасний патріотичний і сучасний твір!Дякую авторам.
По наших теренах вже сатана крокує,
Щоб підкорити нас диктату кулака.
Люципер закликів, до розуму, не чує
Бо зброя атомна в руках маніяка.
Вставай країно із загарбником до бою!
Щоб під ногами , кацапні та москалів
Земля горіла! Українці всі до зброї!
В бій поведе; звитяга та священний гнів!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо, пане Євгене! Ви додали ще два куплета до пісні! Слава Героям!
Вірш дуже своєчасний, він об'єднує
якби ми раніше об'єднались, то не треба б було звертатись до сусідів. ворог змієм протиснувся у свідомість, дзявкотить там щоденно фарбованим лисом...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо за підтримку і розумні слова! Вже триста років змій той гадить в наших душах. Може вже цього разу вдасться його позбутись.
Ваша пісня окрилює душу. Беру в Обране