О, вітре! Не згаси багаття … ( за твором Лесі Утриско)
За твором Лесі Утриско
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726720
---------------------------------------------------------------
А ти кохав отой єдиний раз?..
Оце питання надскладне,
Таке буває не так часто.
Кохання вірне лиш одне.
Воно прийти може й невчасно.
Коли здається: все пройшло,
І почуття всі заніміли,
Воно ж тебе усе ж знайшло,
Весною в серці задзвеніло.
І ти забудеш день, чи ніч,
Летиш до нього; сильні крила...
Не знаєш, може, там згориш,
Та повернутись вже несила.
Бо ти ж чекав її одну...
(Несе тебе дурне завзяття)
Ти так закоханий в весну...
О, вітре! Не згаси багаття.
Пройшли роки... Вже осінь рання.
Чи все ще так, як і було?
Чи дороге ще те кохання?
Невже, бузком вже відцвіло?
Ми поважаємо і цінуємо молодих фахівців, але дуже любимо, коли нас лікують старі лікарі, читають лекції старі професора. Нам доставляє насолоду вигострена майстерність старих письменників. Те ж і в коханні. Майстерність і витонченність кохання осіб поважного віку.
