Чи чує Він, коли молюся я?
Коли схиляю стомлені коліна,
Коли моя знеможена душа
З моїх грудей в блакитне небо лине?
Коли від відчаю стурбовано кричу
Чому мовчить? Чи не достатній відчай?
Чи я свій хрест по іншому несу?
У цім житті в далеке потойбіччя.
Чи може я не правильно молюсь
По іншому, не так, або ж замало?
Не ті слова у речення чомусь
В молитву ту схвильовано складаю?
Не так, мабуть, схиляюсь до землі,
Відкрити серце певно щось бракує.
Тому, мабуть, розп’ятий на хресті
Таких, як я, неправильних не чує.
