Про куріння
Одного разу спробував ти закурити,
Купити електронну сигеру,
До цього звик — немає вороття.
І лиш себе доводиться винити,
Бо сам руйнуєш ти своє життя!
Куріння завдає тяжкої шкоди,
Здоров'я в тебе є лише одне.
Ти хочеш виділитись? Бути модним?
Але подумай, що для тебе головне?
Навіщо куриш ти, скажи?
Ти думаєш, що кинути — це просто?
Будь розумнішим, приклад покажи,
Курити — це не значить буть дорослим!
Розгляньмо конструктивно сигарету:
Це — та ж труба, з якої валить дим,
І ядом Землю сповнює густим!
Курці нас травлять, в тім нема секрету!
В рекламу гатять не одну монету,
Мовляв, ми всі — круті, і всі чадим!
Та треба пам'ятати молодим:
Не варто долю ткать по трафарету
І сподоблятись димовій трубі,
Чи вихлопній. Затяммо, далебі:
Не псуй життя собі, природі й людям!
В Землі на чистоту свої права!
Вона усім, хто сморід розсіва,
Воздасть екологічним правосуддям!
Паління з крові вимиває кальцій
І смолами легені забива —
У фільтрі цім імунітет вбива.
Курці на все це дивляться крізь пальці,
Немов вони вже не такі й страждальці,
Мовляв, життя всього лиш раз бува,
А дим думки про вічність навіва:
Либонь, не вимруть, як неандертальці!?
У логіці цій розум спочива!
Чи справді є у кожного права
Люд і себе труїти нікотином?
І не болить ні в кого голова,
Що повна чаду Матінка жива —
Свята Земля! Задумайся, людино!
Сто двадцять тисяч гине в Україні
Щорік од цигарок, немов страшна
Живих людей викошує війна!
Вдихання диму, нібито спокійні,
В легенях викликають конвульсійні
Стискання альвеол, мов сатана
Курцям петлю на шию напина!
Легені не рожеві — сіро-сині
Всередині в задавнених курців,
Здорових зовні дам і молодців,
Немов стара ганчірка у грудині!
Що в голові, коли бичок в руці?
В нас дух руйнівників, а чи творців?
Творцем, мов Богом, варто буть людині!
Актуально, дуже сподобалося, але, боюсь, що курці і на такий заклик подивляться крізь пальці, бо це залежність, хвороба, наркоманія... Та якщо хоч один отямиться, чи хоч замислиться, Слава Богу, і вірш написано недаремно .