Доторкнулася паморозь біла,
До листочка осіннього вже.
Вона крони дерев посріблила,
Заблищало довкола усе.
Доторкнулась своїм поцілунком
І лишила його на вікні.
Залишився у серці дарунком,
Той цілунок назавжди мені.
Холодить вітер день цей осінній,
Смуток в небі неначе жалі.
Скоро прийде зима, ляже іній,
На дерева, кущі ліхтарі...
А цілунок що в серці лишився,
Буде гріти в сумні вечори.
Листопад тихо так зажурився,
Полетять білі мухи згори.
І посипе зима сніг лапатий,
Буде в казці неначе усе.
Дітвора візьме в руки санчата,
Вона в подорож їх понесе.
Зашаріються щічки дитячі,
Буде чути веселий їх сміх.
Доторкнуться долонькі гарячі,
І розтоплять пухнастенький сніг...
