Мороз нуртує, дихає у спину, Холодним поглядом скляних очей Озерце перетворює в перлину, Всевладно демонструючи трофей. Насупив брови – стерпла бадилина, Студений по́вів стежку скам’янив. Стовбурчить пір’я з остраху пташина. Зимі вже грудень двері відчинив. Крізь холод, сум, поміж свята і будні Дарує студень іскорку одну: Новий настане рік, і саме в грудні Поверне знову сонце на весну. © Halyna Brych
ID: 763243 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 01.12.2017 00:06:00 © дата внесення змiн: 01.12.2017 00:06:00 автор: Галина Брич
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie