Гаряча кава й неймовірна книга
В зимовий вечір творять чудеса,
Там за вікном сніги лежать і крига,
Синім шовком грають небеса.
Мороз на шибці вимальовує картини -
Сніжинки, ліс й різдвяну зірку.
І навіть в старість, знов стаєш дитина,
Так хочеться на санях осідлати гірку!
Перед каміном ти сидиш стуливши очі,
І слухаєш мелодію морозяних вітрів...
Десь там співають голоси жіночі,
Немов із інших, неіснуючих світів..
Так тепло й затишно в зимову стужу,
Зароджуюються мрії і терпкі бажання
І не знайти людини до зими - байдужу,
Так само, як і того хто не знав кохання!