Колись була цікава снігова Зима...
Та пам'ятаю я одне Різдво у своєму дитинстві ,
Ще снігових заметів килима...
От якось був на це велике свято вдома наодинці
Та бачу, що морозний вітер свище за вікном
Минув вже Новий Рік забулося це свято,
Але сьогодні визначається Різдво,
Можливо вражень в ті часи ще було небогато,
Але у вікна б'є завзятий Дід Мороз
Та оксамитові сніжинки посилає
Мені так до вподоби цій казковий апофеоз.
При цьому на вікні цікаві він малюнки залишає.
Малює він на ньому джунглі та тайгу
Пейзаж інших планет , підводний світ незвичний.
У цих картинках я перлинку творчу раптом віднайду
Та буду жити в цьому баченні натхненно , поетично...
Ось вікна я відкрив, мені тоді байдуже
Що сталось якось зимно в хаті.
Не забарився Дід мороз зайшов мій добрий друже,
Та я про вчинок цей не буду шкодувати,
Що трохи він у мене вдома відпочине,
Зимову казку в подарунок
Мені на згадку залишити встигне,
Та ще на меблях батьків свій вінтажний візерунок.
дякую 
