Життя...Природа...Людина...- Коханий... - Мила... Серце бери в руку
І поєднай обидва їх в собі!..
-Цілуй!.. Іще!! Забудемо розлуку!..
Отак...І тут...- Згадаємо ту мУку-
Десятипальцеву...Під зніженим "обі"...
А де "обі"?.. Його вже геть... Немає...
І "кімоно" нічого не хова!..
Вітрець легенький колоски ганяє...
Вербичка тінь легеньку обіцяє...
Та й - не від сонця кругом голова...
Вже очі в очі...Синь... Трава шовкова...
Немов би килим...Моря ніжна синь...
І водограй цілунків... Нишкне слово...
Лише на вушко...Інша, їхня мова...
Зелене меркне!!. Мліє голубінь!!.
