На столі різдвяна свічка сумно мерехтить,
Борщ, кутя, вареники,традиційні страви.
За вікном вже перша зірочка горить,
У сльозах на діток зачекалась мама.
Їй старенькій важко поратись до столу,
Та усе надію береже щороку.
Виглядає з неба зірку вечорову
І дітей чекає із світів далеких.
Ось різдвяні дзвони десь селом лунають,
А вона чекає, не втрачає віри,
Та світи далекі дітей не пускають.
Заробляють статки, душі зачерствіли.
І одного разу заглянула в хату
Та різдвяна зірка, вже немає мами…
Пустота у серці, і душа, мов вата.
Так не дочекалась стрітись з діточками.
Все колись вернеться ехом через роки,
Тож не покидайте родичів стареньких,
Бо самим на старість бути одиноким,
Бумеранг працює – життя коротеньке.
08.01.18.
Ваша правда,нехай всі рідні завжди будуть поруч.Родинного затишку Вам в Новому році.Пробачте за не вчасну відповідь. Нехай життя для кожної людини буде святом, дарованим від Бога.
Всіх гараздів Вам в Новому році. 
ГІРКО... ТА БУВАЄ ЗАРАЗ І ТАК.
