Я не прозаїк і не странник.
Я не мрійник і не поет.
Я є невизнаний романтик,
Що ще чека на свій букет.
Ромашки, лілії, тюльпани,
Троянди, айстри, васильки-
Усього цього не потрібно,
Коли десь поруч ідеш ти!
Ти подаруй мені надію
І віру також не забудь,
В цю композицію додати сміло
Любов попробуй (здається так її зовуть).
І припіднісши мені вранці
Творіння, що ти сам зробив,
Побачиш сльози, потім танці,
Бо жити знов мене навчив.
