Спати. Спати, поки тобі не стане весна
Поки вона не дістане думками, містами, листами,
Що уві сні ти колись сам собі надсилав,
Щоби вони на платформах тебе зустрічали.
І от коли ти прийдеш на свій вокзал,
Тільки луна поміж колій стрічатиме, як стакато.
Літо розквітне. А весну ти вже проспав.
А на наступну ще цілу вічність чекати.
І от тоді ти згадаєш минулий сон,
Той, що наскрізно пропахся вокзалами і листами –
Просто зима не пішла. Сніг замітає перон.
Спи. Просто спи і мандруй уві сні містами.
