Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ЛИСТОЧОК Я НА ДРЕВНІЙ КРОНІ - ВІРШ

logo
Світлана Моренець: ЛИСТОЧОК Я НА ДРЕВНІЙ КРОНІ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЛИСТОЧОК Я НА ДРЕВНІЙ КРОНІ

Я бачила дива́ чужин країн:
міста модерні у пісках пустелі,
священні древні залишки руїн,
захмарні вежі, храми іі готелі,
стомовний різноликий Сінгапур,
архітектуру Праги, Риму, Відня,
величні Прамбанан, Боробудур,*
віднайдені у диких джунглях півдня.

Сповна в світах екзотики й краси,
вражаючих. Але чомусь душею
чаруюся від крапельки роси
на маминій стежині споришевій
в моїм краю, від пісні солов'я,
голубизни озер, волошок в житі,
де жайвора почула соло я,
від спогадів, з дитячих літ нажитих.

Лякали "співом" павичі, орли,
вдаряв по нервах крик різкий папуги,
а смуток журавлиного "курли" – 
до спазму в горлі! –стільки в ньому туги...
Вишневе буйноцвіття вабить зір,
п'янять степи розлогі чебрецями,
мре серце від краси Карпатських гір,
закохана у Київ до безтями...

Все миле серцю – край мій і нарід,
де народилась з Божого веління.
Тут, в Україні, весь мій славний рід
крізь сотні літ проріс углиб корінням.
Ввібравши мудрість, силу й біль землі,
ми аурою спільною вповиті.
Тож я – листок на древньому гіллі́,
без кореня свого не здатна жити.

         * Прамбанан, Боробудур – дивовижної архітектури
         древні храми на о. Ява.

         12.03.2018 р.

ID:  781964
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.03.2018 12:16:38
© дата внесення змiн: 23.08.2021 12:09:21
автор: Світлана Моренець

Мені подобається 22 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Калинонька, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Патара, Тетяна Луківська, Михайло Гончар, Любов Вишневецька, Ніла Волкова, OlgaSydoruk, Ніна-Марія, Nino27, Шостацька Людмила, Ніна Незламна, Олена Жежук, Анатолій Волинський, Ганна Верес, Леонід Луговий, Ярослав К., Любов Таборовець
Прочитаний усіма відвідувачами (1207)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Леонід Луговий, 14.09.2018 - 09:37
12 16 19 22 22 flo26 Душевно.
 
Світлана Моренець відповів на коментар Леонід Луговий, 14.09.2018 - 10:05
Дякую щиро. 16 Завжди Вам рада. 22 22 give_rose
 
Олена Жежук, 18.03.2018 - 22:02
Вражає краса душі вплетена в поезію, яка ж бо ви майстриня. 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Олена Жежук, 18.03.2018 - 22:31
Гріють серце приємні слова. 16 Дякую Вам. flo23
 
Юрій Цюрик, 14.03.2018 - 22:57
Тож я – листок на рідному гіллі́,
без кореня свого не здатна жити. - Гарний вірш, та останні слова вразили найбільше. В них суть, сіль, стержень... 22 22 give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар Юрій Цюрик, 15.03.2018 - 01:22
Все правильно зрозуміли, Юрію, саме в цьому суть. Чужими красотами можна захоплюватися, а любимо ми своє, рідне. 16 22 22 give_rose
 
Дніпрянка, 14.03.2018 - 22:29
16 22 23 39 Тема Вашого вірша, Світлано, близька і хвилююча, бо в кожного є рідний край, де все миле серцю. І "Ввібравши мудрість, силу й біль землі, ми аурою спільною вповиті". Тож добре, якщо мамина стежина споришева неподалік. А я бачу її вже тільки у снах, як і маму. І сумую та згадую, як листочок. Певне, ми всі листочки на рідному гіллі.
 
Світлана Моренець відповів на коментар Дніпрянка, 15.03.2018 - 01:18
Про це я і писала. Маму я також бачу лише в снах. Все, що залишилось – найсвітліші спомини і... стежина споришева... 17 17 17
 
Nino27, 14.03.2018 - 21:47
Доброго Вам вечора!!!
Краса і мудрість,а ще така людська простота і душевна доброта і все в цьому творі.Завжди захоплююся Вашим вмінням ось так доступно і розумно передати,ні це просто - розповісти у віршованій формі про все-все,що там назбиралось,набачилось,напереживалось Вашій чуйній душі...Тож дай Вам Бог,моя хороша Світланочко !!! 16 flo18 flo26 flo18
 
Світлана Моренець відповів на коментар Nino27, 15.03.2018 - 01:15
Ніночко, щиро вдячна за те душевне тепло, що я відчуваю в кожному Вашому відгуку. 16 16 16 Хай береже Вас Бог! flo12
 
12 Чудово!
 
Світлана Моренець відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 15.03.2018 - 01:11
Дякую! 16 give_rose
 
Серго Сокольник, 14.03.2018 - 13:52
Так.Світ малий. Та Батьківщина велика 16 16 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Серго Сокольник, 14.03.2018 - 18:17
Якщо й невеличка, то все одно займає найбільшу частину душі і серця. 16 16 16
 
Ніла Волкова, 13.03.2018 - 21:52
Браво, Світланочко! Я також ніколи не сприймала душею "чужинської" краси, тільки очима.
Майстерно написали!
 
Світлана Моренець відповів на коментар Ніла Волкова, 13.03.2018 - 22:03
Дякую, сестричко! Так, очі і розум оцінюють, захоплюються, а душа і серце люблять своє. 16 flo23
 
надзвичайно і щиро, відчуваю також рідненьке, дякуююю 16 16 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Тетяна Луківська, 13.03.2018 - 21:06
Знаю, Таню, все знаю і відчуваю. 16 Дякую! 16 16
 
Ганна Верес, 13.03.2018 - 19:50
Любов - це те, що вибирає нас
І замолоду, і у інший час,
Знаю, щасливі ми усі, Світлано,
Хто любить Україну нашу славну!
Дякую за пречудовий твір! 12 12 12 12 16 give_rose
 
Світлана Моренець відповів на коментар Ганна Верес, 13.03.2018 - 21:09
Дякую за експромт, Ганно. 16
Може і не всі щасливі, але любимо, бо рідну землю, як і маму, не вибирають. 16 flo23 16
 
Радіє серце, що лірична героїня так віддано любить рідну землю, а також від того, що вона так багато подорожує та бачить дива світу. Нехай щастить! flo12 flo12 flo12 flo12 flo12
 
Світлана Моренець відповів на коментар Лавинюкова Тетяна, 13.03.2018 - 21:04
ЛГ дійсно любить свою землю, як і всі ми. 16 Стосовно поїздок... вона, як той шевчик, одним ударом сімох вбиває biggrin , тобто, планує так, щоб за одну поїздку побачити все, що буде по путі. 16 flo23 16
 
Моє серце наповнилось Вашими почуттями,пані Світлано. 16 Я так само відчуваю.Я не подорожувала,бо я-пізнє дитя,доглядала батьків. flo31А зараз не до того.Але мої діти так само:відпочинуть,а жити-тільки в Україні. flo36 flo21 Дякую Вам за позицію і чудовий вірш! 12 12 12
 
Світлана Моренець відповів на коментар Шостацька Людмила, 13.03.2018 - 20:58
Аналогічна історія. У мене за один рік інсульт вразив маму і свекруху, прикувавши обох до ліжка. Сім років я доглядала їх цілодобово, розриваючись між двома домами, без вихідних чи свят. А потім Бог ніби нагородив мене за той пекельний час. Раз у кілька років ми могли дозволити собі поїздку. Ретельно продумували план, щоб за один тур побачити якомога більше.
Тепер це стає майже неможливим.
Дякую Вам, Людмило, за розуміння. 16 16 16 flo23
 
Тож я – листок на рідному гіллі́,
без кореня свого не здатна жити. 12 12 Чудово, пані Світлано!Захоплює! 12 16 flo26
 
Світлана Моренець відповів на коментар Любов Таборовець, 13.03.2018 - 15:04
Пишу щиро те, що відчуваю.
Дякую за теплі слова! 16 flo23
 
Патара, 13.03.2018 - 14:30
На одному диханні, так чутливо і ЗОВСІМ НЕ ПАФОСНО!!!! 12 12 12 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Патара, 13.03.2018 - 14:59
Терпіти не можу пафос. girl_sigh Я не "восхваляю" Україну, а просто люблю такою, як є, з усіма її бідами і болями, як люблять маму чи дитину. 16 16
П.С. А папірус - то невичерпна тема. biggrin biggrin biggrin
 
Патара, 13.03.2018 - 14:28
Вона була у закутках й кутках,
Об'їздила країн чужинських купу
І хоч її там чули: "Ох!"і "Ах!",
Не треба їй заморську Гваделупу.
Поїхати, побачити — це так,
Але щоб жити залишитися — НІЗАЩО!
Свого їй завжди всюди буде брак,
Бо УКРАЇНКА гарна й не ледащо!!!!!!!!!!!!!
ЛЮБЛЮ!!! 16 12
Я вже навіть папірусу не згадую... А Є ЩО ЗГАДАТИ. wink biggrin 16
 
Світлана Моренець відповів на коментар Патара, 13.03.2018 - 14:55
biggrin biggrin Любонько, дуууууууже точно все підмітили!!! 16
І охаю, і ахаю від побаченого, бо світ неймовірно багатий на красу. Але побачила – і все. ДОДОМУ!!!
Дуже дякую за щирий експромт-усмішку. sty101 16 icon_flower
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: