«Чи знаєте ви українську ніч?
О, ви не знаєте української ночі!…»,—
Щоразу Гоголя повторювати хочу,
Коли Дідух торкнеться моїх пліч
Ледь уловимо кінчиком меча.
Мовляв, обернися, поглянь мені у вічі,
З тобою я про предків говорити хочу…
А чернеча темрява плюскоче,
Вкриває тайною.
… Здійми вії,
Струси весь холод криштальних перлів дрібних сліз.
Хай же ніч їх поскладає на Великий Віз…
А з Пасіки так медвяно віє…
Свого́ чекають Плуг і Борона́,
І троє Косарів готові до косиці…
Йде з відрами гарненька Дівка до Криниці,
Бика й Козу Пастух кудись жене…
О, небо! Поезіє, натхнення!
Ти величний, неосяжний, непорушний світ…
І гладить мрійний погляд яблуневий цвіт,
Красою впиваючись смиренно
Шатра над головою, зорепадом
Під схлипування кимось скривдженої тиші.
А поруч старий явір мемуари пише,
З-за рогу підглядаючи за садом.
Праукраїнці на зоряному небі виокремили сузір’я.
Великий Віз - четверо коліс та троє коней (семизір'я Великої Ведмедиці).
Предок Дідух--Місяць, зорі - його рідня.
Пасіка--сузір'я Малої Ведмедиці. Інколи його називають Малим Возом.
Пастух—сузір’я Волопаса.
Дівка з відрами—сузір’я Орла.
Криниця—сузір’я Дельфіна.
Косарі—три зорі поясу Оріона.
Коза—зірка під назвою Капелла, що знаходиться у сузір’ї Візничого.
Борона—сузір’я Кассіопеї.
Плуг—сузір’я Оріона. Інші назви: Граблі, Полиця, Чепіги.
Дуже приємно.
Ви мені намнили мої дачні дні і нічні зоропади, і вранішні серебристі роси. Врнішна тиша, чутні як співають півні, кукує зозуля, пахне медом різнотрав'я. Так - це Україна.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
