Може "Made in Heaven",
Може "Let it be".
Я ще повністю не певен,
Ну, і вірний лиш собі.
Химера дивноти думок
Приїхали у гості "на деньок".
І, як то часто в нас буває,
Вже місяцями у голівці посиджає.
Сміється, бавиться, глузує,
Кидає імпульси дурні,
А ти сидиш собі, мудруєш -
Сміливість з страхом у борні.
І наче бунт ти подолав,
Вже ніби і похід почав,
"У генеральний бій!" кричав.
А потім легковажність вгамував.
Іду у бій, "іду на ви"
І зовсім трохи підготовки,
Залишив в голові промовки
І лише справи, бій, рови.
Біжиш, чекаючи супротив,
У голові все каша й страх...
Добіг, голівку вверх і...ах!
І файна панночка навпроти.
І сопор, ступор... Шок.
А зброя розлетілась навсебіч.
Ти дивишся й не розумієш у чім річ.
Все, як й передбачав пророк.
Вперед крокуєш несміливо,
Забувши все довкола.
Схиливши голову чутливо,
Минаєш ти останнього вже рова.
І відданість показує статура.
І віддаєшся у її прекрасні руки.
Й не відаєш весела чи понура...
Й не відаєш - краса чи муки...
А просто любиш й віриш,
А просто відчуваєш - це вона...
А може просто мариш?
А може це лише вода?
Ти ризикуєш все одно, здаєшся,
А буде далі що чи ні?
Лиш зараз все тобі здається
Що вже ми ніби і не вороги...
Шестикрил 02.2018-06.2018