Автобус біжить по дорозі.
Назустріч несуться поля.
В безмежного степу облозі
Біліють хатинки здаля.
В ставочки, неначе в люстерко,
Вдивляються верби рядком.
Ще мить - все навколо померкло:
Автобус промчав під містком.
Ось, річечка в"ється грайливо.
Гойднулась від вітру лоза.
Над нею стирчать кінські гриви.
Десь мекнула спрагла коза.
Ген, сонях сміється у житі.
Ой, що то? Злетів білий птах.
Напевне, лелека. Залиті
Промінням околиці й шлях.
Автобус летить, поспішає.
В салоні дрімає народ.
Неквапно розмова триває
Про ціни, податки, город,
Війну, що вже всім остогидла,
Народних заср. (ой, вибачте,) обранців ганьбу,
Жнива і футбол (" Путін - бидло"),
Погодні умови, НАБУ.
А там, у небесній блакиті,
Хмаринка, мов Бога лице,
Застигла в чаруючій миті.
Автобус біжить путівцем.
