Термін гіпербатон походить від давньо-грецького ὑπέρβατον, що в перекладі означає «перестановка» - це фігура мови, де тема висловлювання виділяється через постановку в початок або ж в кінець фрази. При цьому може розриватися синтаксичний зв'язок. Іншими словами, гіпербатон - це роз'єднання суміжних слів.
Термін гіпербатон використовується для посилення виразності мовлення. По суті, гіпербатон - це фігура витончена, яка залишає враження химерності. Г. рідко використовують в розмовній мові. Але її часто застосовують в поезії або аналітичних документах для виділення певного сенсу.
"І смертью чужой того края
не успокоенные гости" (О. С. Пушкін)
(тобто гості з чужої землі не заспокоїлися навіть у смерті).
Гіпербатоном називають такий різновид інверсіі, при якій порушується не тільки порядок слів, але і їх розташування відносно один одного. Зазвичай прикметник розміщується поруч з іменником (навіть якщо має місце інверсія), а прислівник - поруч з дієсловом.
Г. передбачає дистанційне розташування членів речення, які природно співіснують поруч один з одним: Літо настало холодне, дощове; Швидко він повернувся.
Гіпербатон - це стилістичний прийом, при якому в реченні відбувається перестановка, яка роз'єднує суміжні слова. Використання гіпербатону може призводити до розриву синтаксичних зв'язків і порушення граматичних норм.
Г. дуже схожий на інверсію (є її різновидом), але відрізняється від неї вкрапленням вставних слів. Отже, в результаті застосування Г. початкова фраза змінює не тільки порядок слів, як в інверсії, але в неї ще вміщено додаткові слова. При зміні порядку слів допускається і розрив синтаксичного зв'язку.
И бога браней благодатью
Наш каждый шаг запечатлен.
(О.С. Пушкін)
Фігурами порядку слів, окрім гіпербатону, є анастрофа та парентеза.
Проблемою застосування риторичних фігур захоплювалися і вітчизняні вчені, оратори та поети, зокрема Ф. Прокопович, Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка та ін. Багато риторичних фігур можна знайти і у творчості сучасних українських поетів — І. Драча, Д. Павличка, С. Чернілевського та ін.