Дитина підвелась на ноги і пішла,
Ступаючи невпевнено, але щасливо.
Вона не розуміє, що уже змогла,
Зробивши перший крок, створити справжнє диво.
Підняла горизонт для задумів і мрій,
За кроком крок, торуючи нову дорогу.
Хитка хода, та сповнена значних надій
І відчуття, що вже здобуто перемогу.
Отримавши свободу від батьківських рук,
Вона за мить бажає світ складний пізнати.
Але життя таке, один невдалий рух,
Й дитя по-новому повинно починати.
Ступивши перший крок у невідомий світ
І без зусиль долаючи важкі дороги,
Можливо впасти і на час спинити хід,
Та треба знову підніматися на ноги.
