Обтяжує очі велике, як небо роздолля,
І манить волошками тиха невимірна гладь.
Тут воля й свобода. Свобода… і воля… і воля.
Козацькі кургани, як символ боріння стоять.
Моя Україна! Нескорена панською Річчю,
Мордована німцем і рвана червоним серпом,
Твоє, як в ікони, пресвітле і чисте обличчя
Ще довго пектиме у їхньому серці шипом.
Твої працьовиті і не запопадливі руки
Довіку, до скону затямить невиспаний кат.
Тут поле-привілля, а там - тільки бруки і бруки,
А там тіснота і гірко-гнилий аромат.
Обтяжує очі велике, як небо роздолля,
І манить волошками тиха невимірна гладь.
Тут воля? Неволя! Тут тільки ярмо і неволя,
Козацькі кургани, як символ боріння стоять…