Я вітрами, як пил, розкидана, в небо падала
для душі вже давно за хмарами моя пагода
полюбити б вже! Серце розітну гострим лезом я
не полюбиться - сонце лікар мій! К бісу щезнути б...
Не тримай мене, павутиною не оплутуй тут
серце сильнеє - знов забє, як дзвін, ранком суєтним
он в вікні притих, між всепрощенням, та між стеклами
білокрилий мій... помирає він... К бісу щезнути б!
Всі продам за гріш я лахмітнику свої істини
ну то й що, що страх грає поміж струн? Я ж бо вистою!
напишу листа безкінечного в небі рунами
зорі шепотять - полюблю тебе в літі юному...
переклад мого вірша з рос. "Между стёкол"
Я ветрами, как пыль, разбросана, в небо падала
для души моей уж построена в тучах пагода
полюбить бы мне! Сердце вскрою я острым лезвием
не полюбится - солнцем вылечусь! Плачет бес по мне...
Не держи меня, паутиною не опутывай
сердце сильное - застучит оно вновь к заутренней
вон в окне притих, всепрощающий, между стёклами
белокрылый мой умирающий... Бесы смолкнут ли?
Распродам за грош всё старьё своё - белы истины
ну и что ж, что страх заплутал меж струн? Я неистовей!
напишу письмо бесконечное в небе рунами
звёзды шепчут мне, что полюбится к новолунию...
(вірш має ритм, який потрібно "упіймати")
"Між стекол" - грамотно буде "між склом", але інколи хочеться пожертвувати грамотністю :)
