Летять птахи у синю даль
Та залишають Батьківщину.
Коли мене ота печаль
І їх покличе Україна.
Куди би не летіли ви,
Ви пташенята чорнокрилі,
Ромашки вплетені в вінок,
В чужих краях ви плями білі.
З'єднайте браття рідну кров,
Бо вкрай потрібна ваша сила.
Несіть зусіль свою любов,
Наповніть рік могутніх жили.
Старий засмучений Дніпро
Збере в єдино чисті води
І хвиля подихом знесе
Ту нечисть з нашого народу.
Ріднішої нема землі!
І вкрай потрібна допомога,
Вертайтесь неодмінно журавлі,
Бо ваші крила то є Перемога!
