розчиняючись димом ядучим
на околицях сну без сюжету_
зуби стиснули срібну монету,
несумісних обставин заручник
ллє з пустого в порожнє думки_
>
чаші повні золи та муки_
невимовність осміяних істин_
тінь, що ладна вчепитися й з’їсти
мозку ледве пропечене тісто
здерши маску погорди пласку_
>
душу темну / важку / боязку
вивертає назовні свідомість,
кожне слово – крихка випадковість,
кожен погляд – відточене лезо,
кожен спогад – об’ємний, як крик_
>
бути злим та тверезим вже звик_
тест на злам з результатом сумнівним_
в центрі кіл бездоганно суцільних
резонуючи з шумом космічним
медитує кармічний двійник_
